Я в Твоих руках, как дитя малое.
Даже смерть не отлучит меня от Тебя.
Пред Твоим величием я робею
И Твоим величием я сильна.
От Тебя все дары – сколько имею,
И моё покаянье – заслуга Твоя,
Покорил моё сердце любовью Своею,
Теперь верю и знаю – увижу Тебя.
Из рук смерти меня Ты вырвал навеки,
Из темницы вывел – теперь светел мой путь,
И греху в моей жизни закрываешь все двери,
Обновив моё сердце, снял тяжесть и грусть.
Своим Словом живым меня обличаешь,
Через Духа Святого ведёшь Ты меня,
И в дни скорби и бедствий всегда утешаешь.
Благодать и спасение - верить в Тебя.
На Тебя надежду давно возложила,
В Твои руки я жизнь свою отдала.
Одолел Ты смерть любовью Своею.
Твоей милостью, Словом Твоим я жива.
Ты покров мой и щит. На Тебя уповаю
И путями Твоими буду ходить.
Утверди мои стопы, Твоё Слово желаю
Познавать всё полнее и в сердце хранить.
2002.03.31. ПВМ
Комментарий автора: « Ты покров мой и щит мой; на слово Твое уповаю.»
(Пс.118:114)
Valentina Prokofjeva,
Вильнюс, Литва
В возрасте 25 лет впервые услышала Благую весть о спасении и приняла Христа, как своего Спасителя.
За всё благодарна Господу, Который извлек меня из тьмы и призвал в Чудный Свой Свет.
"Служите друг другу, каждый тем даром, какой получил, как добрые домостроители многоразличной благодати Божией."
(1Пет.4:10)
"... даром получили, даром давайте."
(Матф.10:8)
(это для тех, кто спрашивает об авторских правах:))
Прочитано 3873 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
