Войны седые времена,
Как неизбежная волна,
Порой мир сущий накрывают.
И души к Господу взывают
Убрать кровавое точило…
О! Сколько ж войн на свете было
И сколько будет до Прихода,
И сколь ещё умрёт народа
В точилах огненной купели…
Да! В войнах люди преуспели.
Что не година, то война!
Что не точило, то страна…
И кто бы, что не говорил,
Не Ветхий днями сотворил
Кровопролития позор!
Причина войн – надменный взор
И отречение от Бога!
Где идол есть, там у порога,
Как злобный пёс, сидит война.
Её хозяин – сатана!
Убийца он людей от века!
Молюсь! Молюсь за человека:
Открой, Отец, сердец глаза,
Чтоб зреть могли истоки зла!
Не может ад быть частью рая!
Взывает к Богу кровь любая,
И не даёт спокойно спать,
Тому, кто хочет убивать!
Святой и бес не побратимы,
Любовь и зло несовместимы!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.